ВВВ-39 В дчуття власно важливост

У старих - старечі жарти,
Про майно, яке нажили,
Бо якщо життя не варте -
То хоч б смерть буде важлива.

Бо не так - кортить померти,
Як побачить, той бардак,
Коли родичі відверто -
Будуть лаять по судах.

Будуть бити себе в груди -
Що до смерті - з дідом були,
Коли інші, як іуди -
Геть про родича забули.

Будуть згадувать до букви
Кожне слово, що дід перднув,
І розтащуть, наче круки, -
У зізнаннях чистосердних.

Будуть мірятись, хто більше
Вклав в стару дідівську хату,
Щоб довести серед інших
Своє право більш урвати.

Ставити під сумнів кревність
В експертизах генетичних -
Й вносити в думки непевність
Й сумяття хаотичні.

Будуть чубитись - до всрачки,
Й проклинать старого чорта,
Який кинув, як подачку
Хату й кільканадцять соток.

Бо якщо життя не склалось,
І не гідне для респекту,
То вдостоєний скандалу,
Старий дід хоч після смерті.


Рецензии