ВВВ-36 В дчуття власно важливост
Завжди лідер на вершині,
Й не збагнуть між бюрократів,
Кого в дурники пошили.
Бо, здається - всі при пузі,
І при досвіді чималім,
Та як зміг пролізти в друзі,
Сатана, що править балом.
З усіма ішов пліч-о-пліч
І ділив останній кусень,
Та як тільки став потойбіч -
Не спинити розмах пупса.
Все не так, як слід зробити,
В кожному - таїться підступ,
Кожен прагне підсидіти
І зайнять державне крісло.
Кожен - недруг й дружить проти
Інших недругів і кланів,
З кожного півслова досить,
Щоб горів вогнем лукавий.
Геть змінився - ковдру тягне
І гребе під себе вправно,
Хоч спочатку був профаном
У злодійській спільній справі.
Тож куди дивились очі -
Тепер - їли, як потраву.
Бо найгірша в світі порча -
Не знайти собі управу.
Тож куди дивились очі -
Тепер зовсім не побачать,
Крутить нечисть неохоче -
Як хвостом, життям собачим.
Свидетельство о публикации №118122408083