Хіба доводи потрібні,
Якщо впевнений на двісті,
Й інша думка лиш потрібна,
Щоб на тлі її розцвісти.
Хіба сумніви потрібні,
Як життя - мов злітна смуга,
Як злетиш з розгону стрімко,
То і сядеш без напруги.
Хіба роздуми потрібні,
Вони, наче зайві гальма,
З ними завжди ненадійність -
Відчувається нагальна.
Бо хто думає подовгу,
Той навряд чи йде на ризик,
Загубившись в "за" і "проти",
Все життя - позаду лишить.
Крил ніколи не розкривши,
Начитавшись засторог,
Не пізнає, перевчившись,
Як прикалується бог.
Бо на злітній смузі завше
Як не втрата, то поломка,
А не знаючі, пізнавши -
Назавжди в собі замовкли.
Дощ рясніє чи тумани
Закривають перешкоди,
І летять в самообмані -
Ті, кому себе не шкода.
Може, згодом - в товстій книзі
Світ побачать мемуари,
Як один із тисяч вижив
В безпілотному кошмарі.
ВВВ-35 В дчуття власно важливост
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118122407264
Свидетельство о публикации №118122407264
Рецензии
