Це була не найгірша зима,
хоч, здавалось, вона – без любові.
Дощ її цілував в чорні брови,
незимові, та білих – нема.
Дощ узимку – шанований пан:
я вітаю його парасолем.
Дощ узимку – це витівка долі,
чорнобровий зимовий талан.
Може, я гарячкую, й зима
не найгірша була, а найкраща?..
Через те вже найкраща, що – наша...
Хай з дощем, та й вона – не сама...
Це була не найгiрша зима
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118122401791
Свидетельство о публикации №118122401791
Рецензии