Там,за хмарами небо,голубий небосхил,
Де купається фея ,піднімаючи пил.
Хмарки зграйкою линуть і пливе в небесах
Думки тої надії ,що бринить на вустах!
Воля вольнаяі моя,де ж її згубив я,
На якому розпутті, в зажуренній скруті?
І на щастя мідний грош, а на горе пару вош,
А на серце ката, а на плечі брата.
Отакої Бог се дав,вже не маю те,що мав.
Лиш мозолі на долонях і сніги гуляють в скронях.
Час за вітром промайне,ґоря рани затягне
І немає щастя в світі ,бо немає права жити!
Там, за хмарами небо
© Copyright: Валерий Любащенко, 2018
Свидетельство о публикации №118122207135
Свидетельство о публикации №118122207135
Рецензии
