Слёзы матери...

Материнські сльози...

Від віку тряслись у Неньки руки
З очей змарнілих бігли гіркі сльози
Сиділи у кімнаті її дочка й внуки
Серце так щимить її від болю, стука
 
Як завжди, дочка насупившись сиділа
В душі своїй грішній злоби не тая
Мамо, як же за життя мені надоїла
Оця убогіть і незграбність вже твоя

Сьогодні тарілку ти розбила нову
В наш час це коштує великі гроші
В мене ідея! В дім пристарілих я готова
Здати тебе стара... Умови там хороші

Тут тобі не лізти, а там тобі не трогай
Мені зовсім ти набридла, не мішай
А Мама звернулась у сльозах до Бога
Прости їй Боже! Ти, їй щастя дай!

Господи, дай щастя моїй доньці і внукам
Боже, їм подаруй довге життя, щасливу долю
Мій час уже настав... Сумна моя  розлука
На край світу, за обрій піду я через поле

В їх житті, вже я нікому не набридну
Вибачте, нікому їм відтепер не надоїм
Вже вони ніколи не побачать Матір рідну
Бажаю Боже тільки, я здоров'я їм

Звичайно, за ними я буду скучати
За внуками рідними та дочкою
Що ж з мене їм вже зі старої взяти?
Мій Господь забрав мене з собою

Злий вітер за вікном, завірюха завила
А сніг навманя летить, на землю падає
Я все життя для них жила... Згоріла...
Це не цікаво нікому, і навіть це не радує

В житті Мама, як Господь, святіше не буває
Люди! Не ображайте Маму за життя!
У мить образ, Вона в душі своїй вразливій що відчуває?
Маму бережіть! Звідтіля немає
вороття...