Мати - це маяк життєвий
Поводир для рідних діток,
І чим більш стає суттєвим,
Тим яскравіше він світить.
Мати бачить - скритий задум,
В кожнім намірі розлуки,
Бо без неї жоден атом -
Не посягне на сполуку.
Вона власниця - й в обіймах
Прагне втримати контроль,
То хворіє безнадійно,
То паскудить, наче троль.
Очі вгору чемно зводить,
В образі святім пречистім,
Та відріже всі дороги
Для здобутків особистих.
Куди дітися - не знати
Від контролю й посягання,
Бо не можна втримать матір
Від законів притягання.
Лізе у життя - без спросу,
І придушує величчям.
Бо здається їй, що в гості,
Їй приходити не личить.
Хоче чути в кожнім русі
Вдячність за можливість жити,
Бо уїдливій матусі -
Мало слів, їй слід служити
З невідплатним чуттям боргу,
За життя - що у заміну,
Прагне задушить в зашморгу
Непокірливу дитину.
Параноя-20
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118122204717
Свидетельство о публикации №118122204717
Рецензии
