Поважно падав сніг сонливо,
Немов пухнастий білий кіт.
Летів додолу неквапливо,
Лягав заметом до воріт.
Сріблився він хутром багатим,
Спиною тер об стовбури,
Лежав, як ковдра біля хати
І був дарунком дітворі.
Без злості двірники бурчали,
Скребли лопатами стежки,
Замети дружно підростали,
І грали дітлахи в сніжки.
Снiг
© Copyright: Тамара Базилевская, 2018
Свидетельство о публикации №118122200290
Свидетельство о публикации №118122200290
Рецензии