Я стою хвилююсь, в нас на полустанку
та чекаю потяг та свою любов,
я її чекаю з самого світанку
та весь час хвилююсь, потяг що б прийшов.
Сонечко заграло, десь там аж на Сході,
звідкілля чекаю потяг на цей час,
до мене прямує вона без перешкоди
ї я лечу до неї, ніби в перший раз.
Все, що було миле, відійшло в минуле,
зустріч, полустанок, та перша любов,
а хто те не знає, та не пам"ятає
що таке кохання, що таке любов.
Укр. Не знають
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118122103268
Свидетельство о публикации №118122103268
Рецензии