А дощ іде, дерева пдачуть,
земля розкисла навкруги,
а я вам лише щастя зичу
та невідємної снаги.
І ви плекайте на надію
вона у вас буде завжди,
і буде радісна подія,
немлв ковток холодної води.
І лише зараз, в час осінній
дерева плачуть за вікном,
а дощ весь час із неба сіє
немов цілющим джерелом.
Осінній дощ, холодна злива
тих, хто в дорозі дістає,
лише душа моя вразлива
і та весь час на сполох б"є.
Укр. На сполох
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118122103084
Свидетельство о публикации №118122103084
Рецензии