А надо бы чаще встречаться,
А надо бы в жизни ценить
Мгновения мира и счастья
Вони неповторні, як мить,
Єдина та мить, що дається,
І зветься висОко - Життя!
І поки живе твоє серце,
Його не втрачай! В забуття
Ніколи не падай... Не знаєш,
А раптом скінчиться воно?
І поки себе ти втрачаєш,
Болітиме в серці... Давно...
Давно колись мама і тато
На світ народили дівчат.
І хоч не жилось їм багато -
Багато їх, часто кричать...
Та нині батькам така радість,
Як разом збираємось ми -
І в люті морози відрада,
Й немає на серці зими...
17.12.2018
А надо бы чаще встречаться
© Copyright: Елена Мисевич, 2018
Свидетельство о публикации №118122005919
Свидетельство о публикации №118122005919
Рецензии