Параноя-14
Від життєвих колоброд,
Бо в бою за дзвін копійки
Не здолати перешкод.
Бо немає в мязах сили,
А у мізках - зайвих звивин,
Щоб утому пересилить,
І піднятися з могили.
Бо зусиль - потрібно більше,
Ніж копійка того варта,
Аби публіку потішить -
Слід палати, наче ватра.
Треба вивернуть назовні -
Душу, як пусту скарбничку,
І найти у колі згодних
Плюнуть жартома в обличчя.
З капелюхом - піти в натовп,
І зібрати свій почин,
В переходах - люблять жарти,
На підмостках гільйотин.
Зазиваючи охочих -
Розважатись навмання,
Ризикнути в зграї вовчій,
Стати зїденим ягням.
Як відмовитись від зайвих
Й невиправданих витрат,
Бо немає сили сяять,
Й веселитись напрокат.
Та услід дзвенить копійка,
Наздогнавши в переході,
Вона знає - що у зірки
Нема сили буть незгодним.
Свидетельство о публикации №118121908674