Навстіж душа, кричить про своє,
Болі межа – не видно, чи є.
Віра одна – правда одна,
Тільки печаль знов п"ю я до дна.
Приспів:
Все наче, як сон,
І не в унісон,
Наші світи – різні акварелі,
Ти і я – дві паралелі.
Шукаю десь знов
У мріях любов,
І тільки це душу сонцем гріє,
Ти, лиш ти – моя надія.
Просто люблю, мовчать нема сил,
Бога молю, щоб біль відпустив.
Крізь висоту і марноту
Тихо лечу я у самоту.
Чекаю, благаю.
До тебе по краю,
Зовсім чужа.
Сумую, міркую,
В думках я цілую,
Навстіж душа.
Навстiж душа
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118121806355
Свидетельство о публикации №118121806355
Рецензии