Ой, красива наша панна,
Що не було таких зроду -
Жде дівчина отамана,
Гідного своєї вроди.
Про красу її повсюдно
Слава краєм рознеслася,
Тож дівчина привселюдно -
Гарбузи давала ласим.
Сваталось до неї панство -
Не високого польоту,
Та вона тому віддасться,
Хто в руках трима голоту.
На шаблюках - грали іскри,
Шаленіли з люті хлопці,
Та в дівочім серці тісно,
Нема місця всім під сонцем.
А одного із ватаги
Ніяк дівчина не знайде,
То бракує їй відваги,
То - не хлопець, а галайда.
Ой, красива наша панна -
Зводить хлопців до двобою,
Бо краса її минальна
Але гірша, аніж зброя.
Скількох ранила у серце,
Скількох вбила у відмові.
Все чека любові в герці,
А течуть потоки крові.
Бо якби була та пані,
Як красива - ще й багата,
Й мала чимале придане -
Сам король її б засватав.
Красива-21
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118121806027
Свидетельство о публикации №118121806027
Рецензии