И свист электрички Из Анатолия Перервы

*** 

И  свист электрички.
И неба окно.
Шиповника куст, что кукует над лугом.
Уже миновали с тобой мы давно,
В печали идя, зачарованным кругом. 

На нас не обрушился звёздный ушат,
И мы не обижены щедрой судьбою,
Невольно сердец замедляется шаг –
Слова, словно листья, плывут за водою.

Вновь настежь распахнуто неба окно.
Скатилась звезда – осветилась бумага.
И свист электрички.
И неба окно.
Шиповника куст.
И тропиночка. Но…

Но сердцу уже не пройти даже шага.

                Перевод с украинского


Анатолій Перерва   (1949-2018)



І зойк електрички.
І неба вікно.
Шипшиновий кущ серед літнього лугу.
Уже перейшли ми давно
Навіки той луг, мов невтоленну тугу.

Так мало упало нам з неба зірок,
Але найясніші – усі в нашу долю.
Серця мимоволі сповільнюють крок –
Як листя спливають слова за водою.

Та знову нам навстіж – небесне вікно,
І зойк електрички.
І неба вікно.
Шипшиновий кущ.
І ця стежечка знов…

І серце не може ступити ні кроку.