***

По стопарику під чай...


В Новий Рік під вечорницю
Попоравши свиней, телицю
Кум ходив все по квартирі
Хвилювали проблеми миру

У вікно зирк, а там кума
В шубці новій, та сама
В нових шкіряних ботинках
Нарядилась, як картинка

Дід Мороз щічки підрумянив
Модну зачіску розправив
Дід Мороз собі не мнеться
Ніс щіпає дівчині, сміється

У кума нашого пропала втома
Вилетів, в чому стояв із дому
За нею подивитись намагався
Вслід лиш запах духів остався

І до кого ж, і куди моя кума
Так нафуфирена собі пішла
В кінець вулиці, що біля луга
Блін, там же мешкає її подруга

Звідтіль чується двигун реве
Але ж навпроти Петро живе
Він, звичайно, спідницю не пропустить
Він можливо з кумою ще закрутить

Вмить в грудях аж тісно стало
Серденько битись перестало
На щелепах заграли жолваки
На повну закипіли його мізки

Боже, мені на поміч прилети
Що ж робити? Як до них зайти?
В цей час, з якої такої причини?
Я повинен заявитись до Ірини?

Без участі залишитись у раз
Нема терпіння. А сам в той час
Швидко,  миттєво він умився
Весь напахтився, нарядився

В магазин побіг конфет купив
І... Вже півлітра прихватив
Тук, тук, тук...Хто там? Входь
Якщо не жартуєш проходь

Які ж тут можуть бути жарти
Нема покою мені брате
І Петро вже тут як тут сидить
Очей не зводе із куми, а сніг летить

От до Вас, зайшов я на чайок
Конфети шоколадні приволок
Раз прийшов, конфети дай
До самовару вже мостись, сідай

Всі розсілись за столом і все
Балакають так жваво про те, про це
Горячий самовар аж пихкає
Зі свистом трохи, ледве дихає

Чайок налитий, посуда горячі
На столі торт, салат і калачі
Кум тихо і несміло, а давай
Дорогенькі, по стопарику під чай

Ти глянь на стіл, яка краса
Наливай! То що ж робити?
Сьогодні навіть згодні Небеса
То ж будемо наливати, будемо пити!

Бесіда розлилася плавненько
Про насущне, головненьке
Кум щасливий, поруч кохання
Кума його, любов і сподівання!