Інтернет - потужний мозок,
З проводами замість звивин,
Та якби він був би з досок -
То не був би менш важливий.
Він - підказка із підказок,
Надважливе посилання,
Що на всіх розділить пазли, -
Спонукавши до єднання.
І як тільки власна тупість -
Тапком стукає по мізках, -
Інтернет вертає скупо -
Врачені архіви істин.
Без інету в мозку пустка,
Бо не привчений нести -
На собі важку нагрузку -
Стерши файли і папки.
Нетривкий і нестабільний
Все частіше у дрібницях -
Мозок тисне на мобільний -
Щоб, бува, не помилиться.
І немов дитина, - ручку,
Подаючи інтернету.
Вже не може жити зручно -
Й добровільно йде в тенети.
Мабуть, згодом без інету,
Неможливо буде й вийти -
У селі до туалету,
Щоб помилку не зробити.
Із народженням - в роддомі
Видаватимуть всім дітям -
Провідник в світ незнайомий -
Що дарує довголіття.
Параноя-10
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118121506891
Свидетельство о публикации №118121506891
Рецензии