Пані йде - мужчини слідом
Поглядом пасуть красуню.
Не дають красі просвіту,
Все чекають, що здивує.
Кожен порух ловить погляд,
Наче камера з двох вічок,
Фотографій шлють альбоми -
В кеші памяті довірчі.
Світиться панянка всюди,
Й скрізь примірює увагу,
Як нове пальто з облуди,
Наче туфлі зі зневаги.
На прогулянці, як завжди -
Приязно сміється стрічним,
Досконала і відважна -
І осуджена цинічно.
У кафе і на роботі -
Брудні погляди повсюди,
В плямах на новенькій кофті -
У болотяних етюдах.
Неможливо їх відмити,
Відіпрати також важко -
Перед ними вся відкрита,
Як без піря, гола пташка.
Знати б, чом вони в покої,
Не лишають файну пані.
Мо, вона їх непокоїть -
Виглядом своїм заспаним.
Знати, чом вони у душу,
Залізають - як до себе,
Мо, вона сама їх змушує -
Й пристає до них ганебно.
Параноя-8
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118121505323
Свидетельство о публикации №118121505323
Рецензии