Ця стiна...

Ця стіна між нами міцніша за дві берлінські.
Стіни падають, та залишають шрами.
І хіба важливо — це рік, чи десятиліття?
І не сподівайся відбутись самими снами.

Хто з нас та НДР? Бо, хтось-таки, когось знищить.
Я не хочу вбивати, не хочу і бути знищеним.
В нас немає історії компромісів.
Лише час. І зброя писати літери.

Що там буде — сховай усе під іконами.
Треба буде лише реставрувати зовнішність.
Та під вікнами інша реальність повністю.
І культуру знову вбивають новими школами.

Що ж робити, бо ті ми ще — будівельники?
Ну, хоч стіну, хоч щось, що реальне зовні.
Ти ж мене не читатимеш. У мене є інші проблеми.
А стіна, залишить хоч шрами сорому.


Рецензии