ВВВ-22 В дчуття власно важливост
Той один, що тьмі-тьменній дав виклик,
Хоч його оберіг
Не здолає злагодженість звиклу.
Він один проти всіх,
Налагоджує зігнуті стріли -
Й навперейми зловтіх
Попадає в невидимі цілі.
Він один супостат,
Проти нього стоять легіони,
Й виправдовують втрати -
Не навчених для битви мільйонів.
Ворог, що зробив крок
Уперед не злякавшись утрати,
Він готовить стрибок -
Проявивши незламний характер.
Та із ним в піддавки -
Будуть гратись, поки буде змога
Йому втримать наплив
Ідіотів, що рвуть перемогу.
Йому честь і хвала
І заслуга тьма-тьменного війська,
Що став з боку добра,
Даючи іншим жить по-злодійськи.
Бо не було б його
Вибір впав би на іншого - зайду,
Наламав би він дров,
А чи став би цапом-відбувайлом?
Тож нехай той один,
Стане, як мішковина, покровом,
Бо з його волосин -
Ні одна не упаде безкровно.
Свидетельство о публикации №118121408584