За мною тiнню ходить вiрш

За мною тінню ходить вірш.
Мені одному він помітний.
Вже не чужий, та ще не рідний.
Не штурхає: «Чому мовчиш?»,

і не підбурює на крок.
і не обмежує у кроках.
Із віршем – жодної мороки.
Вірш – дивовижна тінь зірок.

Вірш може статись просто так.
Удень... Вночі... А може –вранці...
Ми з ним давно натхнення бранці –
Бог нам дає про зустріч знак...


Рецензии
Чудовий вірш про вірш. Дякую!

Надежда Крайнюк   29.01.2019 21:31     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.