І ти вже знаєш, як воно буває,
Коли річки виходять з берегів,
Коли руки ніхто не потискає
І чай ніхто в оселі не зігрів.
Коли в очах потмяніли лелітки,
Важким хвороба не проходить сном.
Сирени за вікном - твої сусідки
Підлогу миють золотим руном.
Коли щоденно досягаєш краю
Земель незнаних, меж своїх думок.
Здається, так на світі не буває,
Хоч зроблено уже останній крок.
Крок
© Copyright: Стах Розсоха, 2018
Свидетельство о публикации №118121203554
Свидетельство о публикации №118121203554
Рецензии
