Нiчому нас минуле не навчило!

Нажаль…, «історія»  - 
Нічому не навчає!
Якби ж то було  -  навпаки,
То не було би, більше,
Революцій та «майданів»,
На  Українській…,
Богом…, нам дарованій   -  Русі!

Чому «розруха» в головах лютує?
Чому тій «Долі»…    -   все нема?
Коли ж то…, спокій прийде в Україну?
Бо вщент розперезалася «братва»! 
Та ще й за «сало»…, що прибрали
На зберігання…, за моря!   
Дуля в «пику» прилетіла,
Від «полосатого» козла!

Нічому нас минуле не навчило,
Синців отримали  -  сповна!
Тож, будьмо вічно бідувати,
Якщо лишилися ума!
Коли «без Бога» в серці і в душі…,
Усі ті молоді «орли»…,
Сокиру гостру підіймають… -
На Матір Божу…, Україну,
На Православного Христа!

Стосовно вправних.
Й «буйних» активістів,
Пройдисвітів і «щипачів»
Із тих двадцятих…, вогняних років,
Які останній хліб… 
У  односельців віднімали,
Коли голодні розпухали дітлахи!

Та ще завзято…, 
Плідно розкрадали
У нашім краї
Всі церкви!
І все…, що там
«Не так» лежало…,
Собі «як здобич»  -  утягли!

То сьогодні в їх родинах…,
На протязі усіх - ста літ!
Жінки народжують  -
Дебілів…,
Недоумків
І  п'яниць…!

10 грудня, 2018 рік


Рецензии