Нiчому нас минуле не навчило!
Нічому не навчає!
Якби ж то було - навпаки,
То не було би, більше,
Революцій та «майданів»,
На Українській…,
Богом…, нам дарованій - Русі!
Чому «розруха» в головах лютує?
Чому тій «Долі»… - все нема?
Коли ж то…, спокій прийде в Україну?
Бо вщент розперезалася «братва»!
Та ще й за «сало»…, що прибрали
На зберігання…, за моря!
Дуля в «пику» прилетіла,
Від «полосатого» козла!
Нічому нас минуле не навчило,
Синців отримали - сповна!
Тож, будьмо вічно бідувати,
Якщо лишилися ума!
Коли «без Бога» в серці і в душі…,
Усі ті молоді «орли»…,
Сокиру гостру підіймають… -
На Матір Божу…, Україну,
На Православного Христа!
Стосовно вправних.
Й «буйних» активістів,
Пройдисвітів і «щипачів»
Із тих двадцятих…, вогняних років,
Які останній хліб…
У односельців віднімали,
Коли голодні розпухали дітлахи!
Та ще завзято…,
Плідно розкрадали
У нашім краї
Всі церкви!
І все…, що там
«Не так» лежало…,
Собі «як здобич» - утягли!
То сьогодні в їх родинах…,
На протязі усіх - ста літ!
Жінки народжують -
Дебілів…,
Недоумків
І п'яниць…!
10 грудня, 2018 рік
Свидетельство о публикации №118121108924