ВВВ-16 В дчуття власно важливост
Що ніколи не залишить -
Ти - неначе із картини,
Яку словом не опишеш.
Ти неначе нереальний -
Відчуваю - холод спиною,
І настійливе торкання -
Що, як біль у серці, ниє.
Ти неначе незбагненний,
Я не знаю - чого хочеш,
Бо у зонах ерогенних -
То цілуєш, то лоскочеш.
Я сумую, коли довго,
Не даєш про себе звісток,
Намагаюсь буть тактовною -
Щоб не дихати зловісно.
Часом можу уявити -
Образ твій - з кількох мужчин,
То любити, то убити -
Хочеш зразу ж без причин.
Та боюсь завжди одного -
Закохатися без тями,
У мужчину головного,
Який стане другорядним.
Бо в житті - уже так було -
Як пальчатка, помінялись
Й ті, кого я вже забула -
Тільки з мене посміялись.
Головний, чудовий, ніжний -
Довгожданий чоловік.
Сподіваюсь, головнішого -
Не буде в мене повік.
Свидетельство о публикации №118121105746