З неба падали зорі в розкриті долоні,
І, здавалось, попереду щастя чекає.
Ми ж не знали: кохання гірке та солоне,
Воно губить безжалісно, майже вбиває.
Зорі падали, роки текли зорепадом
Марних слів та образ, сліз гірких до світанку.
Залишатися разом, вважали ми, варто,
Та не знали, що нищим себе до останку.
Зорі згасли, а с зорями згасло кохання,
залишаючи присмак нестерпного болю.
Нас навряд чи врятують нові сподівання...
Та хіба не буває життя без любові?
Ми не знали...
© Copyright: Виноградная, 2018
Свидетельство о публикации №118120907810
Свидетельство о публикации №118120907810
Рецензии
Ні! Життя без любві не буває!
Не життя то, а муки і біль.
І якщо довелось так жити,
то ти сипеш на рану сіль.
Творчого Вам успіху. З повагою Людмила.
Людмила Мадзур Анатольевна 25.03.2019 00:07 • Заявить о нарушении
Не життя то, а муки і біль.
І якщо довелось так жити,
то ти сипеш на рану сіль.
Творчого Вам успіху. З повагою Людмила.
Людмила Мадзур Анатольевна 25.03.2019 00:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.