Ще вчора ти сміявся,жив,
Гітарний спів лунав гаями,
Усім завжди ти дорожив,
А нині сльози ллються в мами.
Схилилась в жалобі Вкраїна,
Донбас в вогні,бандит не спить,
Поглянь!В Пісках одна руїна,
Сам Бог його буде судить.
Осінній вечір гомонить,
Розплакалась кров’ю калина.
Я вже в небесах,а хотілося жить,
Та як там,дружино,дитина?
Тебе я просила,благала тебе,
Бережися,дитино,молилась.
За країну, я знала,підеш на любе,
Та й звістка погана приснилась.
Не плач, моя мамо,країно не плач,
Не плач,моя люба дружино,
Що не встояв я вчора,ти чуєш,пробач,
Я молюся за тебе,дитино.
Поверніть їй усмішку свою,
Мамі найдорожчій,Україні,
Я на варті в небесах стою
Я стою за неї на коліні.
05.11.2018р.
Повернiть й посмiшку свою
© Copyright: Владимир Олийнык, 2018
Свидетельство о публикации №118120906482
Свидетельство о публикации №118120906482
Рецензии