Кучері, неначе ріжки
В різні сторони стирчать,
Очі хитрі, як у кішки,
З іскрами, мов в потерчат.
Може, хвіст є, та хто сміє
Перевірити здогадку,
Коли жінка знавісніє,
Не поможе шоколадка.
Ніс - неначе знак питання,
Що без відповіді ріс,
І без зайвого вагання -
Пухом мудрості заріс.
Вуха - начебто щось вчули,
Але губи зовсім інше,
Повторили, бо роздулись
Й стали бантиком потішним.
Від краси, бува, такої
Холодок іде спиною,
Бо не знати, чи догодиш,
У розмові з сатаною.
Як сказати, що красива -
Істеричить - гірко брешеш,
Як образиш, то плаксиво
Слізьми щічечки мережить.
Вже не знати, що казати,
Бо завжди ні в сих, ні в тих,
Бо ні риба, ані мясо -
Ані баба, ні мужик.
Обережно добираючи,
Різні смисли і підтексти,
Мо, сказати, що у раю, -
Будуть в шоці від принцеси.
Красива-13
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118120808601
Свидетельство о публикации №118120808601
Рецензии