Із світлини - направлений погляд
У середину серця, безжально,
Жінку з фото - побачити поряд
Із собою, мабуть, нереально.
Вона вабить прихованим "хочу",
Міліони фанатів навколо,
Недосяжна й прекрасна істота,
Змодельована майже з нічого.
Ідеально підчищена шкіра,
В фотошопі блищить кожен піксель,
Усміхається леді й не вірить,
В існування себе поза фікцією.
Рівна зачіска - кучер до кучера,
Налаковані намертво хвилі.
Вона навіть собі вже наскучила -
В безсторонності погляду сивого.
Не знайти її поза зображенням,
В обєктивах примружених камер,
Це миттєвістю схоплене враження,
Що живе за своїм зводом правил.
Але жінка надій - не втрачає
Із останніх сил хоче вернути,
Ту себе - що сміється базкрайо,
Ту, якою ніколи не бути.
Усміх, поза, і світло бє в очі,
Макіяж - відтворив кожен штрих,
Та світлина - розлізлась у зморшках,
Коли спалах за нею не встиг.
Красива-10
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118120804899
Свидетельство о публикации №118120804899
Рецензии