Прад д

   
Прадід мій поет народній,
До вподоби він мені,
Маючи талант природні,
Вірші пише чарівні,
В ноти він слова вплітає,
Так, що заздрять соловї,
Про онуків памятає,
Бо найстарший у сімї.

Заспіваймо пісню друзі,
Створену з красивих слів,
Як цвіте калина в  лузі,
Хай усі почують спів.
Про Українські простори,
Та дорослих і дітей,
А такі поля і гори,
Не зустрінете ніде.

Щира Українська мова,
Край пісень, віршів, казок,
Хай тече дзвінка розмова,
Під вікном цвіте бузок.
Я дитина, та співаю,
Добре складені вірші,
Слів оцих не забуваю,
Прадід пише для душі.


Рецензии