Вже неминуче буде снiг... Микола Вiграновський

Перевод с украинского

Оригинал:

Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину...
Завіє сніг і наш поріг,
І в полі бадилину.

За ногу вхопить вітер дим,
А сніг і дим завіє,
Ще й білим язиком твердим
Прилиже дим, як вміє.

Хвоста розпушить курці сніг
І пожене за вітром,
Останні яблучка із ніг
Зіб'є із віт над світом.

До айстр останніх припаде
Губами сніговими
І тихо їм щось доведе,
І забіліє з ними...

Під самим садом обрій ліг
На сіру павутину...
Вже неминуче буде сніг
З хвилини на хвилину...

Перевод Инны Гавриловой

Ещё чуть-чуть и снег пойдёт...
С минуты на минуту.
И наш с тобой порог завьёт,
В полях бурьяна смуту.


За пятки ветер схватит дым,
И снегом дым завеет,
И вихрем твёрдым и  седым
У дыма чубчик сбреет.

Взъерошит курицам хвосты
За снегом вслед погонит.
Последних яблок красоты
Лишит сады, схоронит.

И к поздним астрам припадёт
Губами снеговыми,
Им ласк нашепчет, но соврёт
И забелеет с ними.

Край неба царство сада сверг
В объятья к неуюту...
Ещё чуть-чуть и будет снег...
С минуты на минуту...

07.12.2018г.
Иллюстрация картина Анны Ярмолюк" Первый снег и последние яблоки"