У зірок, що із неба нам світять,
Пожиттєва важлива повинність
Сяйвом - дороговказом завітним,
Світять - аби на них задивились.
Щоб життя своє звірили зірці,
Перекроїли згідно з лекалом.
Тисяч копій-фанатів з провінцій
Повиходили в власні астрали.
Очі, губи - й овали обличчя -
Серед натовпу копій зіркових,
Нема в жодних очах протиріччя,
В тому, що, як один, - однакові.
Копіюють манери і жести -
Навіть вносять в життя корективи
Згідно з завченим топовим текстом,
Що свої проставляє мотиви.
Спільну славу на всіх розділили,
І на всіх розділили проблеми,
Тільки в зірки життя - особливе,
А у копій - занадто приземлене.
І як тільки - в хрущовці убогій
Появляється зірка минальна,
Вона швидко, збиваючи гонор -
Приземляється в сіру реальність.
ВВВ-12 В дчуття власно важливост
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118120709312
Свидетельство о публикации №118120709312
Рецензии