Зізнання у любові тобі в віршах я напишу
в словах я намалюю мабудь свою душу ширу
я прочитати всього-навсього лише прошу
хочу я поселити у твоє серце з правдою довіру...
Як сонця світ я зрозумів що ти мені потрібна
і твоя посмішка затьмарює суттеві негаразди
зі ставленнем к життю ми не чужі а скоріше рідні
хочу запевнити ми знайдем спільну мову завжди...
Упевненний що ми знайдемо ключ до взаєморозуміння
хай наши почуття як зграя метеликів літає
і ми відчуєм нестерпну насолоду а не жалісне терпіння
хочу побачити як у твоїх очах вогонь палає...
Не дiвчiна а пiсня 14
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2018
Свидетельство о публикации №118120609306
Свидетельство о публикации №118120609306
Рецензии