<Людмила Плєвако>
Мiж двох берегiв
1.
Темні води човен колисали,
Шепотіли щось очерети,
Тільки веслувальник у печалі
Голову на руки опустив.
Чи то він молився, чи то марив,
Може, десь у спогадах блукав…
Від одного берега відчалив,
Але й до другого не пристав.
Приспів:
Я між двох берегів –
Не чужий і не твій,
Я між двох берегів
Долі слід загубив.
Не зберіг, не зумів
Все, чим так дорожив,
І між двох берегів
Залишився один.
2.
Човен тихо плив за течією.
Гордий веслувальник, чи ж він знав,
Що не буде більше вже з тією,
Котру до нестями вiн кохав.
Вона буде снитися ночами
І питатиме, навіщо ж так
Від одного берега відчалив,
Але й до другого не пристав.
Приспів:
Я між двох берегів –
Не чужий і не твій,
Я між двох берегів
Долі слід загубив.
Не зберіг, не зумів
Все, чим так дорожив,
І між двох берегів
Залишився один.
Береги
© Copyright: Людмила Плевако, 2018
Свидетельство о публикации №118120408986
Свидетельство о публикации №118120408986
Рецензии