Дискусія не для дебелих
І повних сили мужиків.
Бо язиком вони не мелять -
А вірять силі кулаків.
Один селюк - а інший з міста,
Що вже є приводом для спарингу,
Мнуть один одного, як тісто,
Взаємно щедрі на удари.
Один - із гонором безмежним,
Неначе поле - обійти,
А інший надто обережний,
Відхилиться - як від біди.
Один - із розмахом удару,
Руки, що звикла до покосів,
А інший - з комплексом нездари,
Ущемлений життям в хрущовці.
Один - народжений для битви,
З важким залізним кулаком,
А інший - матірю забитий,
Накочує, як в горлі ком.
Коли сильніший наступає -
То слабший, стиснений в пружинку,
Плювком в лице відповідає,
Рвучи останні собі жили.
Зійшлись лобами, не відступлять,
І один одному - накотять,
А на питання, в чому суть-то,
Подивляться, як ідіоти.
Мабуть віх важкості удару,
Останні мізки - розтовкли,
Й забули, як почались чвари,
Й хто масла у вогонь підлив.
Тупий ще туп ший-3
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118120408228
Свидетельство о публикации №118120408228
Рецензии