Е. Р

Згадувати перше кохання –
Геть несерйозна справа...
...Прозоре зимне світання.
Перша груднева заграва.

- Кай, ти ідеш додому?
- Ні, я ще погуляю.
Серце стишує рух...
Що тобі сниться, Каю?

...Перше дитяче кохання
Таке чарівне звірятко...
Ми були лисяча пара:
Мама-лисиця й лис-татко.

Ми полювали на зайців,
Готували їм пастки.
Кльово було ділити
І перемоги, й поразки.

Але я – дівчинка дивна:
Любила ляльок та мурах,
Полюбляла самотність,
Хотіла літати, мов птах.

І наші шляхи розійшлися:
„Ти надто людяний, Кай...”
...й ми більше не грали в лисів,
Хоча й не було „Прощавай!”

...Багато років потому
Ми стрілись на Новий Рік:
Спочатку майж незнайомий,
Чужий якийсь чоловік

І я, що так само дивна:
„А може – на терикон?”
І ми крізь ніч новорічну,
Крізь спогадів дивний сон

У мокрім снігу втопаючи
Таки залізли туди!
О, як сварилася мама -
Набрали ж в чоботи води!

Мов в дитинстві, мов Кай і Герда,
Що здолали препони всі...
Та вихор життя був впертим –
Знов стрілись аж навесні...
Знов стрілися на Великдень,
Знов вилізли на терикон:
Зелений, співучий, вільний.
Торкались долоні долонь,

Але не було тої іскри...
Дитяче те почуття,
Так само співуче й чисте,
Не вернеться з небуття,
Кай...
Чекай – не чекай...

...Ніколи чомусь не писала
Про перше кохання віршів...

...Мама щойно сказала...
Чуття притлумлене... гнів?
Чи розпач, чи біль, чи смуток?
Чи в горлі застряглий схлип?

...Пам’ять... стискає груди
й пускає коріння вглиб...

...Серце стишує рух.
Що тобі сниться, Каю?
- Кай, ти ідеш додому?
- Ні, я ще погуляю.

Перша зимова заграва...
Прозоре грудневе світання...

Яка ж то болюча справа
ТАК згадувать перше кохання...


3.12.18


Рецензии