Щоночi шоденно шукаючи подих натхнення
Я думку гадаю бентежно у чому е сенс
Що кликае вранiшнiй бiль зi вчора в сьогодення
Що змушуе рухатись тiло «в останнiй експрес»
Що нами керуе не Всесвiт, не Бог, не молитва
Що страх, як примара, з’;дае останню жагу
Що програна змалку жiноча до попелу битва
I вистигло жадiбне серце на злiсть ворогу
Щоночi безсоння щоб бути тримало щосили
I я не чекаючи стрибнула з розуму знов
Над нами керуе не Всесвiт , а мiченi стрiли
Що кожному серцю вприскають безмежну любов
думку гадаю
© Copyright: Катрин Толстикова, 2018
Свидетельство о публикации №118120400377
Свидетельство о публикации №118120400377
Рецензии
Какое замечательное у Вас предисловие! А стихи на украинском понятны без знания языка. Такой мелодии нет больши ни в каком языке. Такой прекрасной певучести и красоты, как будто мёд цветочный пьёшь.
Любомир Фёдоров 07.12.2018 21:16 • Заявить о нарушении
Любомир Фёдоров 07.12.2018 21:16 • Заявить о нарушении