ГОРОБИНИЙ СЛІД
Сизокрила зима
кошика спорожнює.
В нім то сніг, то туман,
то й того нема.
Мов жаринка - душа,
бо тебе обожнює.
Їй той сніг, чи туман,
то все - за дарма.
Заблукав той туман
зимною стежиною.
І ковзає на склі
крижаних калюж.
Ніжний стан і вуста
твої горобинові
не сховати імлі,
бо тебе - люблю!
Зодягне ковзани,
завихрить хурделиця.
Замете той туман
з-під твоїх воріт.
Тінь сумлінь,прожени!
Все ще перемелиться.
Бо до серця ж дістав
горобиний слід.
Синь небес розквіте
синіми волошками.
І хурделиці хвіст
щезне в білий світ.
Хай не все те, що жде,
так, щоб мед, та й - ложкою.
Всеж солодший за мед
горобиний слід.
Він зігрів дві душі.
Тепло їм і соняшно.
Зняв зажури вуаль,
Душі пригорнув.
Сипле в світ білий сніг
сніжно-біле борошно
На червоний кришталь
На горобину...
ВК ХерСон грудень 2018
Рябиновый след укр
© Copyright: Валерий Квачев, 2018
Свидетельство о публикации №118120206548
Свидетельство о публикации №118120206548
Рецензии