Укр. У суботу

Якось ввечорі в суботу
йшли два кума із роботи,
а що б втому з себе зняти
йшли підвипивші до хати.
Йшли веселі, безтурботні
ніби у свята суботні,
по дорозі жартували,
що неділі дочекались.
Захотіла баба Настя
в свято бути з свіжиною
й погукала як на трясцю
хлопців, які йшли гурьбою.
Скоро прийде квітню край,
а у них росте бугай,
то ж відзначать ювілей
баба Настя, дід Васей.
Привела від пастуха
й пішла в хату від гріха
не могла вона дивитись
на той гріх, пішла молитись.
А що б менше крові мати
треба його підірвати,
що б мороки менше мати
й різника що б не шукати.
Як рішили, так й зробили,
та на роги амонал йому начепили.
А самі ради безпеки,
сховались мов небораки,
що б на тому амоналі,
теж не підірвались.
Прлунав страшенний вибух
і на кума з бугая
кендюхи звалились.
Подивились на той край,
де прив"язаний бугай,
то ж не знали де бугай,
ніби він побіг у гай.
Подивились на дорогу,
там лишились одні роги,
де стояв бабин бугай
навіть вигорів курай.
Не лишилося нічого
з того бугая рябого,
а ні шкіри, а ні м"яса
через дурнів, лоботрясів.