Не можу про дитинство розказати
не можу навіть думати про нього,
тому, що відчував весь час гіркоту
та не просив ні в кого длпомоги.
Я не бажаю в те минуле повертати,
нічого там я гарного не бачив,
що б знову на собі все те відчути
та в іншого таке життя вбачати.
Коли хтось нагадає про минуле,
то сльози завжди на моїх очах,
та те, що пережив не всі відчули,
я ж на собі відчув великий жах.
Весь час холодний і напівголодний
в старій куфайці та не кращій шапці,
не мав перепочинку в дні суботні,
а після школи брався до роботи.
Ходив по воду до ставка й криниці,
пиляв для палива на вулиці дрова,
боліли руки від тяяжкої праці
та кожний день крутили жорнова.
У тому одязі в якому працювали
в холодну осінь та міцний мороз,
до школи йшли, бо кращого не мали,
шкода тоді було себе, до сльоз.
Укр. Дитинство
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118113006125
Свидетельство о публикации №118113006125
Рецензии