Як хочеться,щоб не було війни!
Не прокидалися від жаху діти.
І не ридали на могилах матері,
Своїх синів, на смерть забитих!
Бо їхні сльози - як важка роса.
З застиглим поглядом трагічним.
Зволожують цю землю і дорогу в небеса,
Своїм синам, які пішли навічно!
Не плакала б, сміялася душа!
Якби не ця війна проклята.
Дитинство вкрала, вбила тата!
Тож, як таке не пам'ятати?
Як хочеться і миру, і тепла,
Всім дітям у моєму краю.
Щоб ця війна далеко відійшла!
І соловейко заспівав у гаю.
30.11.2018р.
Як хочеться, щоб не було вiйни!
© Copyright: Перевесло, 2018
Свидетельство о публикации №118113000351
Свидетельство о публикации №118113000351
Рецензии