Відчуття краси як принцип,
Що керує всім життям -
Проглядається в дрібницях,
Й навіть в кошику сміття.
З материнської любові -
І з грудного молока,
Залишається у крові -
Й зсередини обпіка.
Тож чуття краси буває -
Часом геть не естетичне,
З баку сміття вибирає -
Без засудження критичного.
Що подобається - з того,
Що в людей лише відразу
Викликає і нудоту,
Як чумна й бридка зараза.
Бо чуття краси - це потяг
Й до непотребу - також.
Його важко побороти,
Болем серце не тривожачи.
Це шукання нових вражень
Серед викинутих геть
Коробок, банок і чашок,
І надій, розбитих вщерть.
Бо красивим - народитись,
Просто, наче два на два
Важче красенем лишитись
Серед воні і сміття...
Бо життя для того й дане -
Щоб його - в сміттєвім баці
Відшукать як щось неждане,
Наспіх кинуте собаці.
Красивий-13
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118112703933
Свидетельство о публикации №118112703933
Рецензии