О военном положении 26. 11. 18

Дайте людям нормально жити!
Щоб дитинство було в діточок!
І щоб пращурів заповіти,
Не вплітати в цвинтарний вінок.

На війні не бува переможців.
Ви історію в школі учили!?
Обідрали народ вже зовсім,
І в Дебальцево хлопців згноїли.

Утопили в крові пів країни,
Притрусили її шоколадом.
Тої ясної літньої днини,
Як пішли із ножем брат на брата!

Скільки там полягло моїх друзів!?
Стогне жалісно наша земля.
На Луганщині в лісосмузі,
Червоніло від крові гілля.

Ви, найперша в країні мерзота!
Люди гляньте!Он ваш президент!
Розкрива хижо чорного рота,
Пожираючи вас як десерт.

Ви найперша в країні паскуда!
Що війною підперла свій трон.
Люди!Він не Христос,а Іуда.
Не ведіться!Це все лохотрон!

Не бува на війні переможців!
Я іще раз повторюю вам.
Це все вигідно для владноможців,
Ви повірте моїм словам!

Ви повірте сльозам материнським,
Що ховати мусять синів.
Скільки крові іще, українці?
Скільки вам залишилось днів?

Ви спитайте у горі дружину,
Ви спитайте малих сиріт!
Ви спитайте душі порожнину,
Що від горя кричить на весь світ!

Ви проклятії паразити!
Вас давно всіх пора під арешт!
Дайте людям нормально жити!
Запитайте народ в решті решт!

Люди хочуть у злагоді жити,
На руках колисати дітей,
Ви коли нажеретесь гельмінти?!
Плоті зовсім невинних людей?