Продовжуй рівно тримати спину
Чіпляючись поглядом за горизонти,
В тобі залишилась лише дитина,
Із браком теплої насолоди,
Всі інші в тобі давно вже померли,
Один за одним скидаєш трупи.
З-під шкіри пробились нові джерела,
Запрацювали іржаві труби.
Проходь, помирай, мій темно-ласкавий,
Байдужий, тихо-зелений неспокій,
Я виживу ночі. Крізь приступи кави,
Галюцинацій,
какао-нон-стопів.
02. 2014
© Copyright: Кристина Шакула, 2018
Свидетельство о публикации №118112506341
Свидетельство о публикации №118112506341
Рецензии