Далеко за обріій ховається сонце,
від спеки за день, все земне оживає,
а я відчуваю як стукає серце,
коли соловей у садочку співає.
Мені нагадав соловейко минуле
вечірні вогні та нічний зорепад,
та тільки давно те минуле забули
і ми не чекали від когось порад.
У небі раз по раз лишаються смуги,
коли пролітали над нами зірки,
я їх рахував для своєї подруги,
що б їх пам"ятали на довгі роки.
Роки ті пролетіли, а соловї співають,
і літо тепле і нічні зірки,
а я ще й до сьогодні пам"ятаю
ті незабутні, молоді роки.
Далеко
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112503705
Свидетельство о публикации №118112503705
Рецензии