Перший снiг

Не можу без тебе ніяк.
Мій любий, де ти? 
Не розумію..
Вже зриваєтся перший сніг.
Тебе нема зі мною,
Холодію. 

Пам'ятаю як цілував.
Як тримав мене в обіймах.
Будь поруч. Тільки так,
Ми кохання своє зігріємо.


Я плутаю шляхом питань
Слід шукаю...
Де розминулись?
Тільки вітер  шепоче мені,
У полоні праці наші хвилини.

&&&&&

      Полин

Замечательный экс на мое стихо от Андрея Королёва7

Напевно обираємо не тих,
Хто тішить мрію паростком відради.
Відштовхуємо відданих, простих...
Натомість обираємо лиш... вади.

І в мить, коли туманне почуття
штурмує хіть неясного бажання,
Гармонія цурається життя, -
Фальшивим буде пристрасне кохання.

Недовга втіха спалених ночей.
Прокинешся, а поруч - просто пустка:
Ні пестощів, ні відданих очей,
І ти, немов відірвана пелЮстка.

Кепкує вітер шумом дорікань,
Гарячі сльози падають в долоні,
Минається наївність сподівань,
Та перша сивина фарбує скроні.