Вже пізно, рідна,
Я прошу,
Лягай тихенько спати, мила.
Ти ніжно обійми,
Ту м'яку іграшку,
Що на твоєму ліжку,
І уяви, що то не іграшка, то я.
Я буду поруч із тобою, навіть коли далеко.
Якщо ти змерзнеш, я тебе зігрію.
Тобі стане тепло і так приємно,
І ти відчуєш ритм мого дихання,
Відчуєш серця мого бій.
Відчуєш мою руку у своїй.
Ти зрозумієш, що, то є кохання.
Ти посміхнешся мило.
І заснеш.
Добранiч
© Copyright: Кирилл Падухевич, 2018
Свидетельство о публикации №118112407442
Свидетельство о публикации №118112407442
Рецензии