Від того часу пам"ятаю:
і ти давно стала не тою,
і в моїй пам"яті лишилась ти такою,
а я залишивя один лише з журбою.
Я знаю, ми зиінилися з тобою
і наше сонце заховалось за горою,
а я тебе не бачив півстоліття
і тобі зичу лише довголіття.
Мабуть, тебе я більше не побачу,
навіть надії вже не маю я на вдачу,
немає сенсу календар назад верстати
і те, що не здійснилось, знову відчувати.
Все те залишиться у мене на роки
і ми у вічність відійдемо , як батьки,
а те, що написав,- залишиться для вас,
що б пам"ятали ви за всі роки, хоч раз.
Укр. З журбою
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112402837
Свидетельство о публикации №118112402837
Рецензии