Спотворене диво

Підступна потвора:  обличчя жіноче?!!!
Виблискують покликом випуклі очі,
Блукають у пошуках: швидше вже треба
Знайти , підкорити, нагнути під себе
Якогось їй дурня – знайшла легко, вправно,
Дарма, його лаяла все  донедавна.
Міцні до негоди її чобіточки:
Аж ген, розлетілись осінні листочки…
Як треба – сміється, а ні – то заплаче!
Такий, у спідниці, спокусливий  мачо!
На сцені, дивіться, вона королева!
Бездари навколо, куди їм до неї!
Потрапив і ти, чоловіче, в халепу!
Мабуть, закохався, мрійливий поете?
Шкода, заблукав десь твій розум у полі,
Позбувся, напевне, щасливої долі…
Вона ж була поряд, теплом зігрівала,
Кохала і пестила, і вболівала.
Відкрий свої очі, якщо це можливо:
Побачиш спотворене зрадою диво.
22.11.2018




Рецензии