Серед ігор, якими реальність,
Прикриває свої прорахунки -
Нема тих, у які варто грати
На голодний, спустошений шлунок.
Бо у виграші - майже ніколи,
Не буває значних переваг.
Нащо грати - якщо можна вдома,
Відпочити, піймавши свій кайф.
Тільки вийдеш надвір із кімнати -
Як з усіх неможливих сторін -
Люди пруть, щоб когось обігнати -
Пруть життю своєму навздогін.
А позаду - залишені роки,
Й неможливість ввійти двічі в річку,
Як завжди, не стача кілька кроків,
Щоб впіймати упущену вічність.
Ставки завжди вагоміші долі,
А азарт - важливіший, ніж спокій,
На кону в черговій монополії -
Кільканадцять клонованих копій.
І якщо ти у грі ризикуєш
Лише власним життям і здоровям,
Найймовірніше, просто спасуєш,
І програєш лялькам фарфоровим.
Серед ігор - життя найбрудніша,
Замаскована в ігри постільні.
Гра в гравців, що себе марно тішать,
Гра над грою - без правил і цілей.
Ховайся-22
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118112107022
Свидетельство о публикации №118112107022
Рецензии