Петрик знає, хто нашкодив,
Але він не знав про те,
Що матуся його шкоду
За шкафом старим знайде.
Спершу думала, що киця
Погреблася в закутку,
Але варто придивиться,
Щоб дать щигля сопляку.
Він, упевнений у сховку,
Винно дивиться в підлогу,
Та про вовка як промовка -
Запитати знає з кого.
Чи то киця, чи собачка -
Все одно на кого сперти,
Бо матуся не побачить
Далі власного люстерка.
Та матусю не обманиш,
Це ж не просто - у куточку
Стать й помісять, бо до ванни
Не добіг - й пустив струмочок.
Це не киця й не собачка -
Бо у них не стане клепки,
Щоби шкоду, як заначку,
Заховать - й звести наклепи.
Бо не може ані кішка,
Ні собака - поміркуй,
Заховати під доріжку -
Писаний гуашшю - ху***й.
Ховайся-20
© Copyright: Хохол Хохотович, 2018
Свидетельство о публикации №118112105853
Свидетельство о публикации №118112105853
Рецензии